Храм Артеміди - третє стародавнє чудо світу.Храм був побудований в грецькому місті Ефес, на території нинішньої Туреччини в 5 столітті до нашої ери. Відмінною особливістю храму від інших античних чудес світу є те, що його частково вдалося зберегти – руїни храму стоять і по цей день
Назвали храм на честь Артеміди не випадково. В Ефесі існував цілий культ, присвячений богині. За легендами, Артеміда була сестрою близнюком Аполлона і була покровителькою усієї живності, що росте і живе в полях і лісах. До всього іншого від неї залежало щастя в сімейному житті, і навіть народження дітей
Саме на честь Артеміди і був побудований ефеський храм, який вважається одним з 7 стародавніх чудес світу. Фінансував будівництво цар Крез з Лідії, а архітектором був Херсифрон. Після його смерті храм добудовував його син Метаген. Остаточно завершили зведення цього чуда вже інші архітектори, у першій половині V століття до н. е..
Як і у випадку зі статуєю Зевса в Олімпії, в храмі була величезна статуя Артеміди, зроблена із золота і слонової кістки. В оздобленні храму брали участь кращі скульптори Греції. Використовували храм не зовсім традиційним чином, крім богослужінь він був до того ж діловим і фінансовим центром Ефеса, але зовсім не залежав від влади міста

В ширину храм Артеміди простягався на 51 метр, а в довжину – на 105 з колонами заввишки в 18 метрів. Усього було 127 колон. Ходила легенда, що кожна з колон була подарунком кожного з 127 царів, але це швидше за все не відповідає дійсності. Частина колони і барельєфа цього храму була відновлена і зберігається в Британському музеї:
Крім величних статуй і рельєфів, всередині було безліч чудових картин, включаючи портрет Македонського, подарований йому вдячними жителями Єфесу. Він був зображений з блискавкою в руці, як бог Зевс.
У 3 столітті нашої ери велична споруда піддалася атаці і була повністю розграбована. У період влади сумнозвісного царя Феодосія I, в 391-39 роках нашої ери, під приводом боротьби з язичницькими культами, храм був закритий.У цей же період закрили і храм Зевса – ще одне чудо світу, не доживше до наших днів з вини Феодосія. Споруду поступово розтягнули мародери, підмили води підземної річки і з часом вона пішла під землю. Згодом забулося навіть місце, де стояло це велике спорудження
Лише через півтора тисячоліття археолог Вуд відшукав місце, де стояв храм і знайшов його останки, включаючи фундамент. Були виявлені навіть сліди самого першого храму, спаленого шаленим фанатиком Геростратом. У наші дні на місці храму серед руїн стоїть на самоті одна відновлена колона.